Яка вона — школа майбутнього? Кожна людина, яка усвідомлює свою причетність до світу, спільного будівництва майбутнього, обов'язково повинна замислитись над цим питанням. Ті навчальні заклади, та шкільна програма, яка існує в нашій системі, вже не відповідає вимогам дітей третього тисячоліття.

Відповідь на це питання шукала громадськість під час зустрічі з експертами, що відбулася 19 лютого в Комунікативному центрі КМУ.

Обговорення відбулося за участю голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілії Гриневич, заступника Міністра освіти і науки Павла Полянського, голови Громадської ради при МОН Галини Усатенко, президента Асоціації керівників шкіл України Олени Онаць, голови громадської організації «Асоціація лідерів освіти України» Віктора Громового, голови стратегічної дорадчої групи «Освіта» МОН України Георгія Касьянова, а також освітян та представників громадських організацій Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Чернігова, Львова.

На важливості існування саме громадянської моделі нової української школи наголосив Павло Полянський, заступник Міністра освіти і науки. Йдеться про активну участь громадськості у втіленні нової української школи, бо саме громадськість є і замовником, і споживачем освіти.

Він зауважив, що зараз дуже важливим є напрацювання і подання громадських пропозиції щодо реформи української школи в межах обговорення Концепції розвитку освіти на 2015–2025 роки.

Під час обговорення було повідомлено про те, що реформування не передбачає різкої та докорінної зміни системи середньої освіти. Впровадження змін буде поступовим і триватиме впродовж наступних років.

Лілія Гриневич зазначила, що нова система освіти має задовольняти сучасні вимоги суспільства, країни та економіки. Наші школи, професійні та вищі навчальні заклади повинні формувати випускників, що будуть конкурентоспроможними на європейському ринку. Саме тому, враховуючи ці виклики сучасності, нова модель української школи закладає більшу тривалість навчання (12 років), а також новий зміст середньої освіти. Щодо профільної школи, то вона буде двох напрямів: академічного й професійного.

Законопроектом «Про освіту» передбачено зміни до системи підвищення кваліфікації вчителя з метою підвищення його соціального статусу.

Нині важливим є також патріотичне виховання учнів, а також зростання участі та контролю громадськості в системі середньої освіти, на чому акцентувала увагу Галина Усатенко.

Зважаючи на можливе укрупнення шкіл, Олена Онаць наголосила на необхідності розвивати мережу сільських шкіл та впроваджувати різні форми навчання.